Заходи впливу Національного банку у жовтні місяці до фінансових установ!

Національний банк України повідомляє (детальніше про штрафи тут) про застосування до одного банку та двадцяти однієї небанківської фінансової установи заходи впливу за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – ПВК/ФТ), а також вимог валютного законодавства у жовтні 2023 року.

Заходи впливу, а саме штрафні санкції та письмові застереження, застосовано до банку та небанківських фінансових установ загалом стосовно порушення законодавства щодо запобігання та протидії і деяких питаннях валютного законодавства:

за порушення вимог частин першої та другої статті 7 Закону № 361-IХ у частині неналежного виконання небанківськими установами обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, здійснювати оцінку ризиків, притаманних їх діяльності;
абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання банком обов’язку з урахуванням вимог законодавства розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, а також у частині відсутності у внутрішніх документах з питань ПВК/ФТ процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками;

пункту 15 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ, абзацу четвертого пункту 41 розділу ІV Положення № 90 в частині неналежного виконання установою обов’язку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку достовірну інформацію та/або документи, копії документів або витяги з документів, необхідні для здійснення нагляду у сфері ПВК/ФТ;
частини другої, абзацу першого частини четвертої, абзаців першого та другого частини сьомої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, що полягає у нездійсненні верифікації клієнтів у порядку, визначеному законодавством України, та нездійсненні ідентифікації та верифікації на підставі чинних (дійсних) офіційних документів або чинної (дійсної) чи актуальної інформації з офіційних та/або надійних джерел;
пункту 2 частини тринадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, що полягає у нездійсненні установою стосовно клієнтів, кінцеві бенефіціарні власники, яких є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, заходу щодо отримання дозволу керівника установи для встановлення / продовження ділових відносин;
частини двадцятої статті 11 Закону про ПВК/ФТ, що полягає в нездійсненні установою ідентифікації та верифікації особи, яка діє як представник клієнта;
підпункту “бˮ пункту 1 частини першої статті 14 Закону про ПВК/ФТ в частині незабезпечення супроводження переказів коштів, зокрема, інформацією про платника (ініціатора переказу);
абзацу восьмого частини дев’ятої статті 23 ЗУ про ПВК/ФТ в частині повідомлення спеціально уповноваженого органу про накладення арешту згідно з ухвалою суду на грошові кошти клієнта, які знаходяться на рахунку, відкритому в банку, операції по яких зупинено відповідно до статті 23 Закону про ПВК/ФТ, з порушенням установленого строку;
пункту 9 додатка 9 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (далі – Положення № 107), що полягає в недотриманні установою порядку прийняття рішення щодо можливості співробітництва з відповідним агентом;
пункту 61 розділу IV Положення № 107, що полягає в неналежному виконанні установою обов’язку на постійній основі формувати та вести в електронному вигляді переліки клієнтів із встановленими / переоціненими установою рівнями ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з такими клієнтами, включаючи низький, середній, високий, неприйнятно високий рівні ризику;
пункту 20 додатка 1 до Положення № 107 у частині неналежного виконання обов’язку щодо формування та ведення анкет клієнтів;
пункту 21 додатка 1 до Положення № 107 у частині недоповнення протягом 10 робочих днів анкети клієнта новими або уточненими даними за результатами вжитих установою заходів щодо актуалізації даних про клієнта;
пункту 13 додатка 2 до Положення № 107, що полягає у незазначенні на копіях ідентифікаційних документів засвідчувальних підписів уповноваженого працівника установи та фізичної особи – власника документа як таких, що відповідають оригіналу, а також дат їх виготовлення;
підпункту другого пункту 2 Положення № 107 в частині невжиття до клієнтів, з якими ділові відносини встановлені до набрання чинності Законом про ПВК/ФТ, заходів з належної перевірки, виявлення факту належності клієнта до політично значущої особи під час здійснення процедур планової актуалізації / уточнення установою даних про таких клієнтів у строки, встановлені установою в наявних внутрішніх документах відповідно до законодавства України з питань ПВК/ФТ, до набрання чинності Законом про ПВК/ФТ;
частини дев’ятої статті 11 Закону України “Про валюту і валютні операціїˮ (далі – Закон про валюту) та пункту 26 розділу ІІ Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90 (далі – Положення № 90), що полягає в наданні касиром окремого структурного підрозділу установи недостовірної інформації про валютні операції на запит Національного банку;
підпункту 1 пункту 18 розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 1 (далі – Положення № 1), пунктів 15, 20, 21 розділу ІІІ Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2). Порушення полягає у здійсненні окремим структурним підрозділом установи валютно-обмінних операцій без їх документального оформлення, а саме: без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) / програмного РРО та невідображення цих операцій в реєстрі купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти, без оформлення розрахункового документа РРО та одночасного його надання з прийняттям / видачею клієнту – фізичній особі коштів;
підпункту 6 пункту 31 розділу ІV Положення № 1 у частині нерозміщення в окремому структурному підрозділі установи в доступному для огляду клієнтами місці повідомлення про касира каси, який здійснює валютно-обмінні операції (прізвище, ініціали);
пункту 33 розділу IV Положення № 1 у частині відмови касиром окремого структурного підрозділу установи клієнту у здійсненні валютно-обмінної операції з банкнотою іноземної валюти, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних / національних банків іноземних держав, справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання;
підпунктів 1, 2 пункту 5 постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 165 “Про особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39ˮ (далі – Постанова № 165) в частині невиконання обов’язку забезпечити обладнання приміщень окремих структурних підрозділів установи, у якому здійснюються операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, де встановлено відеореєстратор, системою технологічного відеоконтролю, яка забезпечує наявність у відеоматеріалах, а саме чіткої відеофіксації процесу обслуговування клієнта, включаючи процес приймання-передавання готівки та видачі квитанції РРО під час здійснення ним операції з купівлі / продажу іноземної валюти.