1. Терміни та кількість звітності
1.1. Чи будуть змінені терміни подачі звітності у зв’язку з карантином?
Ні. Терміни не будуть змінені.
1.2. Чи буде Нацкомфінпослуг у зв’язку з пандемією послаблювати нормативи?
Ні. Поки нормативи послаблюватися не будуть (станом на 21.04.2020).
1.3. До звітних даних які ще потрібні додатки? Форма 1,2,3,4,Примітки фінансової звітності?
Крім звітних даних, потрібно подавати Форми 1,2,3,4,Примітки. Форма 1 та 2 заповнюється в КІС, а форма 3,4, Примітки прикріпляються в розділі Супутні документи.
2. Щодо заповнення форм звітності
2.1. Додаток 5 Звітних даних при заповненні звітності не відкривати, чи заповнювати з нулями чи він буде заблокований?
Форма 5 не видаляється з пакету звітності. Просто вона залишається пустою або проставляються нулі.
2.1. Чи не призведе не заповнення дод.5 до некоректності даних у додатку 6 (він же на разі залишається без змін) і взагалі всієї звітності?
Ні, некоректності не буде. Оскільки контролі з додатком 5 будуть відключені.
2.3. Чи потрібно в Додатку 6 Звітних даних заповнювати стовпчики з сумою та кількістю прострочених кредитів? Якщо потрібно, то починаючи з якого рівня туди включати кредити: з рівня “під наглядом” чи з “першого рівня” чи з рівня “непрострочені”?
У додаток 6 вноситься інформація про прострочені кредити третього та четвертого рівнів простроченості (відповідно Розпорядження 1840).
2.4. В Додатку 3 звітних даних в рядок 20 “Заборгованість за простроченими кредитами членам КС” ставити суму прострочених кредитів чи прострочених кредитів з відсотками? І з якого рівня починати туди включати кредити – з рівня “під наглядом” чи з “першого рівня”?
В рядок 20 Додатку 3 проставляється сума прострочених кредитів БЕЗ відсотків.
В рядок 20 Додатку 3 проставляються суми кредитів, які мають 1 і більше днів прострочки (отже з рівня «під наглядом»), але крім безнадійних кредитиві.
2.5. В Додатку 3 звітних даних в рядок 21 ставити нарахований резерв на кредити чи суму резерву на кредити разом з відсотками?
Проставляється нарахований РЗПВ по всім кредитам, в тому числі «непрострочені».
Відсотки не відображаються в додатку 3 рядку 21.
2.6. Які витрати на формування резервів входять в рядок 260 Дод.4? Тіло і %, чи тільки тіло?
До витрат відносяться суми нарахованого РЗПВ по всім кредитам, в тому числі «непростроченими».
3. Розрахунок РЗПВ
3.1. Чи планує НФП внести пом’якшуючи зміни при розрахунку РЗПВ у зв’язку зі стрімким зростанням прострочення яке викликане введенням надзвичайного стану?
Зараз є Проект НПА який може «пом’якшити» розрахунок РЗПВ для кредитів, які стали простроченими через карантин. Станом на 21.04.2020 року ці зміни ще не прийняті. ПРОЕКТ документу >>>
3.2. Як визначити кількість днів прострочення, раніше була чітка формула, як визначати зараз?
Перерахунок РЗПВ здійснюється кожного місяця станом на останній день місяця.
3.3. Що таке “дата визначення простроченості”? яким чином та в які строки вона визначається (пункт 2, розділ VI, положення 1840)?
Перерахунок РЗПВ здійснюється кожного місяця станом на останній день місяця. Дата визначення простроченості – останній день місяця.
3.4. Що розуміється під “граничним строком сплати простроченої заборгованості” (пункт 4, розділ VI, положення 1840)?
Граничний строк сплати простроченої заборгованості – це інформація яка міститься в договорі , а саме в графіку погашення платежів.
3.5. Надайте практичний приклад розрахунку РЗПВ згідно нових нормативів, визначених положенням 1840
Тіло – 100 од.
Річна ставка 12%.
Забезпечено порукою (коефіціент «З» = 1)
Сплата тіла і відсотків щомісяця до 15 числа.
В графіку платежів перший платіж – 10 од. (тіло) та 1 од. ( відсотки) мав бути 15.03.
Договір заключили 15.02.
На 31.03 треба визначити РЗПВ.
Рахуємо к-сть днів прострочки: 31-15 = 16 днів . Отже, прострочений на 16 днів – що відповідає рівню прострочки «під наглядом». Застосовується показник «I» – 1%.
Розраховуємо РЗПВ:
РЗПВ = (К + П) х І х З , де
К – залишок зобов’язань за тілом (в нашому випадку це 100 од, оскільки ще жодних платежів не було)
П – нараховані але не сплачені відсотки ( сума нарахованих відсотків відповідно до облікової політики КС)
І – ймовірність дефолту члена КС
З – коефіцієнт покриття боргу заставою
РЗПВ = (100 од + нарах % ) х 1% х 1
3.6. На непрострочені кредити формується РЗПВ в розмірі 0,15%. В той же час згідно з розпорядженням 1840, п.5 останній абзац: “кредитна спілка може не формувати РЗПВ за договором кредиту, якщо розмір простроченої заборгованості за договором кредиту не перевищує 250 грн.” Чи означає це, що по всіх непрострочених кредитах (по них сума простроченості менше 250 грн) та таких, де сума простроченої заборгованості менше 250 грн. – КС має право сама вирішувати, формувати чи не формувати РЗПВ?
Ця норма дозволяє не брати до уваги кількість днів простроченості при обранні рівня простроченості.
Якщо кредит має прострочену заборгованість не більше 250 грн. його можна відносити до непрострочених і формувати РЗПВ на рівні 0,15%.
3.7. Чи зменшується рівень простроченості, якщо кредит погашено не повністю?
якщо прострочену заборгованість за кредитним договором було повністю погашено, кредитна спілка має право переглянути рівень простроченості за таким договором на нижчий рівень. Рівень простроченості не знижується після погашення простроченої заборгованості, якщо прострочену заборгованість погашено неповністю
3.8. Чи будуть внесені зміни до розпорядження 1840 в перелік видів застави (внесення поруки, додаткового добровільного пайового внеску члена КС як видів застави) та її коефіцієнтів ?
Наразі такі зміни не заплановані.
3.9. Якщо при розрахунку РЗПВ використовується декілька видів застави (нерухоме майно, транспортні засоби та земельна ділянка, які нотаріально завірені), їх коефіцієнти «З» перемножуються між собою? (наприклад : Коеф З = 0,4х0,6х0,65 = 0,15 ).
Якщо по кредиту було декілька видів застави, КС має обрати лише один коефіцієнт застави.
3.10. Чи дозволяється формування більшої суми РЗПВ, але не більше загальної суми заборгованості за кредитами (як було раніше), тоді як бути в цій ситуації з процентами?
Кредитна спілка може класифікувати договір кредиту за більш високою категорією, ніж це визначено вище, якщо внаслідок оцінки (аналізу) договору кредиту відповідно до вимог МСФЗ, включаючи ситуацію з вартістю застави, фінансового стану боржника, витрат на компенсацію боргових зобов’язань (у тому числі судові витрати тощо), або інших умов, які могли б призвести до збільшення кредитного ризику.
Кредитна спілка визначає розмір показника І самостійно відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки. Установлені кредитною спілкою значення показника І не можуть бути меншими, ніж такі значення в Положенні 1840.
3.11. Чи формувати РЗПВ по несплачених відсотках, заборгованість по яким виникла до 2015 року?
Так, КС формує РЗПВ за всіма простроченими кредитами, в тому числі за кредитами до 2015 року.
4. Резервний капітал
4.1. Чи правильне твердження, що обов’язкові та добровільні членські внески в резервний капітал визначені статутом відповідно до положення 1840 є поворотними?
Відповідно до ЗУ «Про кредитні спілки» всі внески, крім вступного, є зворотними, якщо інше не визначено в статуті КС.
Разом з тим , відповідно до ч.3 ст. 20 ЗУ «Про кредитні спілки», резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки. Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.
Отже, КС може залучати до резервного капіталу інші внески, але за умови, що в статуті прописана їх незворотність. Оскільки формування резервного капіталу за рахунок поворотних внесків – не зовсім правильно
4.2. Якщо в статуті зазначено, що вищевказані внески є безповортними, то чи потрібно приводити статут у відповідність?
Повернення обов’язкового і інших внесків проводиться в порядку передбаченого статутом. Тобто, вносити зміни не потрібно
4.3. Членський внесок в резервний капітал може бути незворотній? (Якщо це визначено в статуті кредитної спілки)
Так, якщо це визначено статутом кредитної спілки, може бути незворотним.
4.4. Законодавством передбачено формування резервного капіталу за рахунок інших джерел? Які саме можуть бути джерела? Якщо це наприклад, позичка членів спілки на формування резервного капіталу, повернення якої можливо лише при виконанні нормативного значення або частини яка перебільшує нормативне значення?
Резервний капітал не може формуватися за рахунок зворотних внесків або позик.
5. Різне
5.1. Врахувати, що будь-яка зміна вимог щодо звітності, потребує змін програмного забезпечення. В будь-якому випадку карантин та ситуація наклали свій відбиток на строки зміни програмного забезпечення, адже все прийшлось на перший квартал 2020 р.
5.2. В нормативному документі у разі зміни строків здачі звітів тощо, пишеться, що не шрафується невиконання, – чи не буде враховано, як захід впливу, навіть без штрафу? Чи немає акта, немає заходу впливу?
Проектів, які б змінювали терміни подачі звітності, не приймалися Нацкомфінпослуг. У раз прострочення подачі звітності, Нацкомфінпослуг буде звертати увагу на ситуацію в якій опинилися кредитні спілки і приймати рішення по кожній спілці окремо.
5.3. Чи потрібно писати пояснення з яких причин збитки у звітності?
Якщо Ви вважаєте що це необхідно, можете додати пояснення до звітності, але обов’язково писати листи не потрібно.
5.4. Які нормативи є щоденними, а які на кінець звітного періоду ?
Кредитна спілка має дотримуватися фінансових нормативів, визначених розділами II—IV Положення 1840, на будь-яку дату станом на кінець робочого дня. Нормативи які щоденні:
- фінасової стійкості (К1)
- достатності капіталу (К2)
- буфер запасу капіталу (Б)
- кредитного ризику (КЗ)
- концентрації кредитних ризиків (К4)
- запасу ліквідності (К5)
Частина обмежень на операції з активами мають інші дати на які здійснюється такий контроль . Наприклад:
Обмеження щодо кредиту наданого одному члену кредитної спілки та зобов’язання перед одним членом КС – контролюються на дату виникнення таких операцій.
Як казав відомий письменник Марк Твен: «Доброта – це те, що може почути глухий і побачити сліпий!».
17 лютого у всьому світі відзначають День спонтанного прояву доброти. Святкують це свято як європейські країни, так і інші, в їх числі США, Австралія, Японія, Сінгапур, Великобританія, Таїланд і Канада.
Бути добрим – це не слабкість, а велика сила, яка допомагає вижити, залишитися людиною і зберегти в собі найкращі й потрібні якості характеру.
Це свято має досить нетривалу історію. Метою міжнародного Дня добра є зміцнення дружби між народами, адже щоб бути добрим один до одного, не має значення, хто ви за національністю, в якій країні живете і які у вас релігійні погляди.
У деяких країнах 17 лютого прийнято дарувати перехожим і незнайомим людям квіти, виявляючи так свою любов і турботу. Головне в цей день потрібно намагатися бути добрим до всіх. І не просто добрим, а добрим безмежно і безкорисливо. Важливо пам’ятати, якщо людина очікує подяки за свою доброту, це не може вважатися істинною добротою. Ви не повинні розраховувати на те, що станете свідком радості інших і почуєте їх похвалу.
Версія 31245 від 13.06.2016